09.12.2025

КОЛИ СЕРЦЕ Б’ЄТЬСЯ В РИТМІ ЗСУ

4 грудня в ННІ ПДАБА УДУНТ сталося щось по-справжньому особливе. Атмосфера в залі була такою теплою й піднесеною, ніби саме свято Миколая увійшло в університет разом із надією, вдячністю та незламністю українського духу. Нашими гостями були воїни 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ ЗСУ – ті, хто щодня стоїть між нами та ворожою навалою та корпус під командуванням Героя України полковника Євгена Ласійчука об’єднує кілька бригад, серед яких — непереможна 25-та Січеславська. Їхня присутність додала концерту особливої сили – тієї, що відчувається серцем.

Хвилина мовчання – спільний подих нації. Ми мовчали так голосно, що це чули навіть ті, хто далеко на фронті. Це була хвилина, в яку ми всі стали однією родиною.

ЩО БУЛО НА СЦЕНІ – І В СЕРЦЯХ: Лада та Дана Криловецькі (магістри ННІ ПДАБА) – голоси, що відкрили серця. Коли Лада й Дана заспівали «Пішак», у залі немов прокотилася хвиля правди. Їхні голоси – це не просто ноти, це впевненість, усвідомлення й сила молодої України; Аня Михайлова (студентка ННІ ПДАФКІС) – дівчина, яка читала свій вірш, присвячений загиблому на війні батьку – «Останній лист від тата…». У кожному слові – любов, яку вже не повернути. У кожній паузі – тиша, що болить. Її голос тремтів, але не слабкістю, а правдою. Здавалося, що вся зала плакала серцем; Владислав Шашкін і Катерина Лебедєва (студенти ННІ ПДАФКІС)  у «Румбі» створили історію двох людей, що шукають рівновагу в любові й житті.

Виступи учнів наукового ліцею цифрових технологій та дизайну:Богдан Статівка  – «Не питай» у його виконанні звучала так чисто, що виникало відчуття, ніби він співає не пісню, а молитву; Пісня «Структура щастя» у виконанні Софії Пушкіної та Катерини Линник –- це була зустріч чистоти й надії. Виступи студентів не менш емоційні та чуттєві: Марія Швачкіна (ННІ ПДАБА) – вогонь сцени, вибух емоцій, свободи й драйву. Коли вона співала «Бути щасливими», здавалося, що весь зал посміхається. А «Je veux» – це була сцена маленького Парижа, який раптом виник у нашому університеті; Контемп «Тіні незламних» у виконанні Ані Михайлової – танець душі України, історія нашої країни: біль, падіння, боротьба, підйом, сила; Поезія Анастасії Демченко (ННІ ПДАБА), яка торкнулася так глибоко, коли слова ставали музикою. Єва Храмова (ННІ ПДАБА), звучала ніжно, але проникливо, ніби говорила від імені всіх дівчат, які чекають воїнів. Маргарита Богатир (ННІ ПДАБА), володіє рідкісною здатністю зупиняти час. Її виконання – це глибока інтонація серця, уважність до змісту кожного слова та справжня внутрішня сила.  Ці виконавці – не просто учасники концерту. Вони – голос молодої України, її музика, її ніжність і сила. Вони – ті, хто сьогодні творить культурний фронт так само віддано, як військові тримають фронт бойовий.

 ПОДЯКА: Проректорці з виховної роботи та гуманітарної політики УДУНТ Галині Євсєєвій – за організацію заходу й теплі слова підтримки нашим воїнам та учасникам концерту; Олександру Дзюбану, голові профради ННІ ПДАБА та Дар’ї Нечепуренко, голові культурно-массової комісії профради ПДАБА за надану допомогу в організації заходу; Валентині Бабенко, завідувачці відділу виховної роботи зі студентами УДУНТ – за сердечні слова вдячності нашим захисникам. Модераторкам Концерт-студії «Єднаймося!» Ларисі Котовій та Ларисі Богуславській – за створення цього особливого свята. Ведучим Анастасії Демченко та Олексію Омеличу – за атмосферність. Олександрі Омелич – за професійну роботу відеооператора.

День святого Миколая у органічному поєднанні з Днем ЗСУ став символом тепла і віри у Перемогу! Профрада ННІ ПДАБА підготувала подарунки для воїнів – щирі, домашні, наповнені турботою. Кожен пакунок – це маленьке «дякую» і велике «ми з вами». Фінальна пісня «Дякую тобі» стала музичним обіймами всім нашим захисникам. Дякуємо вам, воїни, за можливість жити, навчатися, мріяти. Ви – наша сила. Наша надія. Наша гордість. Слава Збройним Силам України!